План-конспект арт-педагогічного заняття для молодших школярів на тему: «Бійки або «Вихід є завжди!» на основі психокорекційної казки М.Панфілової «Бійки»

План-конспект арт-педагогічного заняття для молодших школярів на тему: «Бійки або «Вихід є завжди!» на основі психокорекційної казки М.Панфілової «Бійки»

Мета:

– навчити усвідомлювати свої емоції та почуття;

– сформувати навички емоційно-вольової саморегуляції та самоконтролю;

– виховувати здатність співвідности свої вчинки з почуттями оточуючих людей.

Матеріали: альбомний аркуш формату А4, кольорові олівці, фломастери, фарби.

Хід заняття

І етап – налаштування на роботу та активізація емоційно-почуттєвої сфери. Вчитель пропонує пригадати учням (вихованця) минулі подорожі до Лісової школи.

– Діти, чи сподобалась Вам наша минула подорож до Лісової школи?.. Що Вам сподобалось найбільше?.. Чому?..

ІI етап – когнітивний. Учитель пропонує учням послухати  історію про те, як незвичайні «злинки» поселились в учнів Лісової школи.

М. Панфілова

«Бійки»

"Скільки мені довелося пережити неприємностей, - думав Вовчик. - Посварився з молодшим братом, тато за це покарав, мама вилаяла. А за що? Тільки те і зробив, що нашльопав братика, щоб не чіпав мої речі".

- Егей, Вовчику, підемо грати у футбол, - покликав друга Лисик.

"Добре, може, розвіюся і забуду свої біди", - вирішив Вовчик.

Стали друзі у футбол грати, та Вовчик почав програвати. Розсердився він на друга і давай його стусанами пригощати. Лисик захищатися почав, синцями теж міцно Вовчика прикрасив. Добре, що поруч Вчитель-Їжак прогулювався. Як побачив він забіяк, як крикне:

- Це що за «півні»?

Почули голос Вчителя Лисик з Вовчиком, битися перестали, стоять, дивляться один на одного: замурзані, заплакані і злі. А Вчитель і говорить:

- Хто бійку затіяв – не з'ясовуватиму, знаю, що кожен по-своєму розповідати буде. А ось що робити, щоб злість прогнати, скажу, та ще й інших навчу.

Повів Вчитель забіяк до школи, допоміг вмитися, синці і подряпини зеленкою намазав. Ніби трохи заспокоїлися Вовчик і Лисик, та все одно один на одного сердито дивляться, кулачки стискають.

- Є у мене "Сердита подушка", давно в шафі лежить, своєї години чекає. Мені її Лісовик рік тому подарував. Вона вже йому не потрібна стала – напевне, подобрішав старенький. Так от, у кого злинки з'являються, той в цю подушку їх вибивати буде.

- Як це? - недовірливо запитали звірята.

- Зараз покажу! Хто перший хоче від своїх злинок позбавитися? - запитав Їжак.

- Ну, давайте я спробую, - обережно підійшов до подушки Вовчик.

- Чим ти бився, кулаками? Ось і будеш кулаками зі всієї сили подушку вибивати та сміятися, з кожним ударом "ха" вигукувати. Тоді злинки всі вискочать! - пояснив Вчитель. - А ти, Лисику, допомагай товаришу, говори слова-заклинання: "Сильніше, сильніше, сильніше!" Всім завдання зрозуміло?

- Начебто зрозуміло, - відповіли звірята.

- Як тільки я сигнал подам – почнемо. А коли другий раз сигнал подам – пора зупинятися, - продовжив свої інструкції Їжак.

Вовчик і Лисик стояли в очікуванні. Сигнал пролунав, і Вовчик став подушку кулаками бити та звук "ха" вигукувати. А Лисик допомагає, кричить "Сильніше, сильніше, сильніше" і пританцьовує. Шуму було на весь ліс; збіглися всі учні, стоять, дивляться, дивуються. Що відбувається – не розуміють. Прозвучав подвійний сигнал. Всі завмерли.

- А зараз послухай, Вовчику, як поживають твої злинки в подушці, що роблять? – запропонував Вчитель.

- Тихо сидять! - ледве відсапавшись, відповів Вовчик.

- Тоді поміняйтеся місцями, пора тобі, Лисику, свої злинки вибивати! Почали! – скомандував Їжак і дав сигнал.

Тут й інші учні підключилися, стали разом кричати слова-заклинання, та ще і в долоні плескати. Прозвучав подвійний сигнал. Лисик прислухався до подушки, сміється:

- А мої злинки сидять, розмовляють!

- Всі злинки втекли чи залишилися ще? - запитав Вчитель.

- Всі втекли!!! - разом відповіли Лисик з Вовчиком.

- А можна і нам спробувати? - боязко запитав Зайчик.

- Звичайно, можна, але по черзі! - вирішив Їжак.

Коли кожен учень спробував свої злинки прогнати, Їжак покликав всіх до себе ближче і сказав:

- З різних причин з'являються злинки, накопичуються всередині нас, але тепер ми знаємо секрет, як прогнати їх. Ця "Сердита подушка" відтепер буде в нашому класі вам допомагати, ваші злинки збирати.

IІІ етап – рефлексивний. Обговорення казки на рівні обміну вражень: чи сподобалась історія, що саме сподобалось і чому.

– Діти, чи сподобалась Вам  історія?

– Що сподобалося?..Чому?..

– Що не сподобалося?.. Чому?..

Така організація обговорення дитячих вражень за прослуханою казкою дозволить уникнути традиційних у сучасній школі та ДНЗ моральних повчань типу «Чому виникла бійка між Вовчиком та Лисиком? Чи вірно вчинил хлопчики? Що дістав із шафи Вчитель-Їжак для учнів? Для чого вона була потрібна?» і включить дитину у власне оцінне осмислення казки. Адже питання типу «Що сподобалось, а що ні і чому?» змушують дитину утримувати весь сюжет казки в голові, осмислювати окремі сюжетні колізії і визначатися зі своїм ставленням до них, а не витягувати з голови окремі фрагменти історії у відповідь на поставлене запитання учителя (вихователя). В результаті такого осмислення і відбувається привласнення дитиною існуючих суспільних цінностей, адже апеляція до свідомості відбувається через почуттєву сферу: я все приміряю на себе і співвідношу з існуючим вже емоційно-почуттєвим досвідом, а не маніпулюю якимись абстрактними моральними поняттями чи кимось взначеними критеріям «добре – погано», «можна – не можна».

IV етап – художньо-творчий – арт-терапевтична техніка  «Намалюй свою злість». Головна мета даного етапу – дати можливість дітям відобразити свою злість на папері і навчити коригувати власний емоційний стан через художньо-творчу арт-терапевтичну діяльність.

– Діти, давайте підсумуємо: коли до нас приходить злість?.. Так, коли оточуючі нас люди поводять себе не так, як ми того хотіли б. І як ми себе при цьому почуваємо?.. Так, ми сердимося і у нас може виникнути бажання цій людині зробити зле (словом чи дією). І якщо ми собі дозволимо це зробити – як почуватиметься така людина?..  Які можуть бути її дії у відповідь?.. Чи сподобається нам це?.. Тож чи варто проявляти агресію у ситуаціях, коли нам щось не подобається чи ми із чимось не згодні?.. Чи є інші шляхи порозумітися і вирішити конфліктну ситуацію?..

– Діти, для того, щоб позбутися своєї злості, Учитель-Їжак запропонував уням Лісової школи скористатися «подушкою для злинок». А чи відомі вам ще якісь способи для звільнення від злості?..

– Способів є багато, і з одним із них я вас зараз познайомлю. Передусім вмостіться зручно, заплющіть очі і пригадайте ситуацію, коли ви на когось були дуже сердиті... Зосередьтеся на цьому почутті... Прислухайтеся до свого тіла – і ... намалюйте свою  злість.

По завершенні роботи за бажанням діти можуть презентувати свої малюнки.

– Діти, а тепер погляньмо кожен на свою роботу. Подобається те, що зображено на малюнку?... Ваша злість відтепер  у Вас в руках. Що вам хочеться з нею зробити?... Так, її можна просто знищити. А ще її можна відкласти на деякий час... Можна знову взяти в руки. Її можна розглядати з різних боків, можна перевернути догори ногами або ж поглянути на дзеркальне відображення... Можливо, тепер, з іншого боку, вона вже й не така зла?.. А якщо до вашої злості додати якісь деталі (усмішку, хвостик, квіти…), можливо вона стане веселою чи навіть доброю?.. Зробіт те, що вам хочеться, з вашим малюнком.

V – презентаційний. Учні демонструють свої роботи, коментуючи їх:

– Домалювали?.. Чи змінилася Ваша злість?.. Якою вона стала?.. Що ви зараз відчуваєте?.. Чи турбує вона тепер Вас?

Неодноразове спостереження за дітьми під час даного етапу заняття засвідчує, що під час виконання даної техніки діти виявляють глибокий інтерес до розуміння своїх внутрішніх переживань та можливостей їх трансформацій у малюнковий спосіб, що свідчить про ефективність даної арт-терапевтичної техніки у роботі із проявами дитячої агресії та злісті.

VI етап – заключно-рефлексивний. Обговорення заняття за допопомогою питань типу «Чи сподобалось заняття? Що саме сподобалось, а що ні і чому?». Учитель робить узагальнення заняття, діти висловлюють свої враження. Визначається наступна зустріч з мешканцями Лісової школи.

( за матеріалами О. О. Деркач)